SOLI DEO HONOR ET GLORIA (taras_palkov) wrote,
SOLI DEO HONOR ET GLORIA
taras_palkov

Здатні налякати - Катакомби Неаполя (Napoli)



Неаполітанські катакомби – далеко не найвизначніша пам'ятка в місті, але, мабуть, одна з найзахоплюючих і … лякаючих). Тому особам зі слабкими нервами далі раджу не читати і картинок не переглядати :).
Під церквами, палацами, пам'ятниками, замками, під повсякденним життям, яке оживляє місто, ховається ще один Неаполь, виритий в туфі тисячі років тому. Оскільки місто на цьому місці існує вже без малого 2,5 тисячі років (Неаполіс був закладений греками в 470 р. до н.е.), то за цей час виріс величезний культурний шар, а під землею виникла розгалужена мережа численних ходів найрізноманітнішого призначення. Це і підземні похоронні галереї, і таємні ранньохристиянські церкви, античні акведуки, цистерни і ходи між будівлями. Християни до створення підземель, мабуть, долучилися найбільше і тепер неаполітанські катакомби є другими і за обсягом, і за мистецьким значенням, поступаючись лише найвідомішим – римським.
Із 12 відкритих для відвідування підземель Неаполя ми з дружиною відвідали 4. Як на мене, це доволі багато. Крім найвідоміших катакомб Неаполя Сан-Дженнаро і Сан-Гаудізіо, ми побували також на кладовищі Фонтенелле та в гіпогеї церкви Санта Марія делле Аніме дель Пургаторіо. Про ці місця я й розповім сьогодні. Тільки не лякайтесь)).


Катакомби святого Януарія (Catacombe di San Gennaro) засновані були у ІІ-ІІІ ст. від Р.Х. і являють собою найважливіший пам'ятник християнства в Неаполі.



Масштаби цього підземелля справді вражають. Площа цих катакомб складає 5600 кв.м, а стеля сягає висоти у 6 м.



Катакомби ці знаходяться біля підніжжя пагорба Каподімонте і їх зручно поєднувати з відвідуванням палацу Каподімонте. Орієнтиром буде здалеку помітна Базиліка делла Інкороната - церква, побудована в 20 столітті за зразком Собору св. Петра у Ватикані. Відвідуваня можливе тільки у складі екскурсійної групи.



Перша могила-усипальниця в катакомбах святого Януарія , була вирита в скелі з м'якого туфу, для знатної і багатої римської сім'ї того часу. Пізніше тут знайде свій останній притулок прах святого Агрипина – шостого за рахунком, єпископа Неаполю.



Ще пізніше в ці катакомби перевезуть останки покровителя Неаполя, святого Януарія. З цього моменту катакомби стають місцем поклоніння і паломництва, і багато знатних родин забажає бути похованими в цих катакомбах.



Вестибюль катакомб з фресками нас стелі. Фото з вікіпедії.



У стінах коридорів розташовані в декілька рядів локули (лат. Loculi) - горизонтальні ніші для одиночних поховань, куди ярусами укладали обгорнутих в біле полотнище мерців – менш забезпечених людей.



Заможних та знатних людей ховаи в аркосоліях (лат. Arcosolia) - нішах, верхнє склепіння якого представляє собою арку.



Найчастіше аркосолії знаходяться не безпосередньо в коридорах, а в окремих кімнатах - кубікулах (лат. Cubicula). В підлозі кубікул знаходяться й інші могили – так звані «форми».



Стіни кубікули і склепіння аркосолій часто прикрашалися мозаїками або фресками. Найбільш ранні з них відносяться до ІІ ст. від Р.Х., найпізніші – до Х-го.
Фреска із зображенням св. Януарія в Arcosolium of Comnina and Nicatiola














Фреска з могили Церулі.  Фото з http://www.womendeacons.org/cerula-and-bitalia/



Мозаїка із зображенням св. Кудвультдея (попробуйте вимовити) Карфаненського з 5 ст. від Р.Х.
Фото з фб Dmitry Bozhenko



Катакомби Сан-Дженнаро мають два рівня. На нижньому рівні знаходиться базиліка Святого Агрипина, на верхньому – Сан-Дженнаро.



Тепер поховання св. Агрипи містить під перестол вівтаря. А колись через отвір у вівтарі віруючі могли доторкнутися до могили Агрипина.



У V ст. сюди були перенесені останки Святого Януарія (Сан-Дженнаро), убитого в Поццуолі в 305 р. Донині збереглася могила цього найбільш шанованого у Неаполі святого.
Фото з https://www.catacombedinapoli.it/en/places/catacombs-of-san-gennaro-naples



Мощі ж Сан-Дженнаро переносилися з одного місця в інше, поки їх остаточно не розмістили в Неаполітанському соборі в 1497 р.(https://taras-palkov.livejournal.com/30582.html).



Екскурсія закінчується в бенедиктинській церкві Сан-Дженнаро, де можна побачити вже фрески значно пізнішого періоду.
Теми розписів (ІМХО) на тему житія Сан-Дженнаро.





Катакомби Сан-Гаудізіо (Сatacombe di San Gaudioso) дещо пізнішого періоду – з IV-V ст. Ці катакомби, названі на честь Святого Гаудізія (V ст.) , відлюдника і аскета з Північної Африки. Розташовані вони в кварталі Саніта, на півночі сучасного Неаполя. Над катакомбами Сан-Гаудіозо споруджена базиліка Санта-Марія-делла-Саніта.

В інтер'єрі кілька цікавих мистецьких речей, з яких я покажу тбарокове Розп'яття. Типово неаполітанське... І дуже піхдодить до того, що буде нижче.



Ноги у Христа прибиті чомусь "по-православному".



Під пресвітерієм цієї церкви знаходиться крипта, яка раніше була давньою ранньохристиянською базилікою, з якої і є вхід у катакомби.



Відвідуваня катаком св. Гадізіо можливе, як і до катакомб св. Януарія, тільки у складі екскурсійної групи. Квиток, до речі, на відвідування обох катакомб - один. На фото нижче наш екскурсовод.



Туристичний маршрут хоч і охоплює лише невелику частину катакомб, але дозволяє побачити найбільш важливі стародавні гробниці (святих Гаудіозі і Ностріана), добре збережені мозаїки V-VI століть і специфічну домініканську частину з XVII ст.
Праворуч від основного вівтаря знаходиться вхід в найдавнішу частину катакомб. Гробниця святого Гаудіозі знаходиться в окремій кубікулі.



У XVII ст.. на замовлення домініканців Джованні Балдуччі зобразив на стіні кубікули св. Ностріана портрет святої Катерини Сієнської.



У одній кубікул знаходяться відразу два прикрашених мозаїкою аркосолії. В одному на тлі складного візерунка з виноградного листя зображена чаша, з якої п'ють два голуба. Цей сюжет, часто зустрічається в катакомбному живопису, символічно представляє блаженство святих (голуби), що насолоджуються з джерела вічного життя (чаша) в раю.
Мозаїка другого аркосолію містить зображення стилізованого саркофага, над ним сяє хрест, по обидва боки від якого знаходяться ягнята. Це також символ святих (ягнята), які завдяки перемозі Христа над смертю (хрест над саркофагом) куштують життя вічне в раю.



Фреска "Пасцентія" 5-6 ст. Фігура апостола Петра домінує в центрі, представлючи померлого Пасцентія треті особі, швидше за все апостолу Павлу. Цікавою деталлю фрески є наявність двох канделябрів, розміщеними по боках персонажів.



Скульптура з туфу мертвого Христа ліворуч від входу датується кінцем VII століття. Над скульптурою складений з геометричних фігур хрест, подібний до того. що в церкві Ізюмлю у Каппадокії - https://taras-palkov.livejournal.com/51337.html



У XVII ст., коли базиліка Санта-Марія-делла-Саніта стала належати ордену домініканців, ченці значно розширили катакомби.



Домініканці безпосередньо за основним вівтарем крипти облаштували Кантареллу – значне приміщення з десятками вертикальних ніш . Це ніші, які називаються seditoi (букв. Сідниці) або Сantarelle (букв. Сушарні), являли собою вирізані з туфу сидіння з розташованими під ними урнами. Тіла померлих поміщалися на ці сидіння і висушували. Згодом висушені муміфіковані або скелетовані останки людей переносили або в приватну гробницю, або в громадський осуарій.



Протяжний коридор за сушильнями було відведено домініканцями для облаштування так званої амбулаторії .



Тіла померлих в сидячому положенні розміщувалися в вертикальні ніші, а потім замуровувалися, за винятком голови. Перегородка, що закривала тіло покійного, покривалася фрескою із зображенням покійного (без голови), в одязі і з відзнаками, а також наносилася напис з його ім'ям, званням і епітафією.



Все це колись аж ніяк не відлякувало неаполітанців. Амбулаторія була одним з улюблених місць їх відвідування, які приходили сюди молитися за душі в чистилищі.



Як стверджують теперішні екскурсоводи (за що купив, за те й продаю): «Оскільки культ мертвих поступово обріс деякими народними обрядами, несумісними з християнським віровченням, архієпископ Неаполя наказав в 1960-х роках прибрати черепи з катакомб Сан-Гаудізіо». Тому даний час амбулаторія є галерею з «безголовими» фресками, а від прибраних черепів залишилися лише невеликі ніші.



Кладовище Фонтанелле (Сimitero delle Fontanelle)
Кладовище Фонтанелле розташоване посеред найбіднішого й чи не найбруднішого кварталу Неаполя.



Та й добиратися в цей район складно. Зате вхід сюди безкоштовний :)



Кладовище представляє собою швидше не підземелля, а природну печера.



Тут, зберігаються останки майже 300 тис. жителів міста, які померли від епідемій чуми і холери в ХІV-ХVІ ст. Основна частина поховань припадає на 1656 рік, коли лютувала епідемія чуми. Кожен день тоді вмирало більше тисячі чоловік, і можете уявити кількість тіл, які потрібно було кудись подіти. Ось саме для цього печера на околиці міста підійшла дуже до речі.



Але не тільки хвороби перетворили Неапольські катакомби в одне з найбільших підземних кладовищ світу. Неаполь завжди був великим і перенаселеним містом, вже до ХVІ ст. його офіційні кладовища були повністю "перенаселені" покійними.



Щоб вирішити проблему поховання, мешканці викопували і таємно вивозили в катакомби тіла бідняків з діючих церковних кладовищ в катакомби. Деякі джерела називають загальну цифру в 1 мільйон тіл, похованих за тисячу років існування цих похоронних катакомб.
Фото з вікіпедії.



Тому в кінці ж ХІХ ст. неаполітанський священнослужитель по імені Гаетано Барбатті шокований горами гниючих кісток прямо під житловими районами міста взявся навести тут порядок. Він зібрав кілька десятків добровольців і ті протягом декількох років складували кістки в певному порядку, по роках смерті і причин смерті. Також, вони створили подобу церкви, де можна було помолитися за упокій душ померлих.







Пам’ятаймо, що в Неаполі набожний, південно-італійський католицизм змішується із забобонами, вірою у надприродні істоти та химерними ритуалами на кожному кроці. Тому місце це швидко набуло статусу священного, т.зв pezzentelle (від лат. Peto = просити), де неаполітанці проводили певні ритуали, в якому до черепів не лише молилися, а обмивали, очищали та навіть прикрашали - даруючи квіти та свічки, влаштовуючи гідну композицію на подушках, покритих вервицями і т.п.



Таким чином черепи ставали символом «усиновленої» душі, своєрідним «трофеєм». Натомість душа покійного на небі, мала б віддячувати на небі й опікуватися «усиновлювачем».



У 1969 р. влада міста заборонили такого роду паломництво в катакомби. Аж до 2002 р. місце було наглухо закрито і на вході виставлено наряд поліції. Лише в 2010 р. міський глава вирішив все ж печери відкрити для вільного доступу.



Церква Санта Марія делле Аніме дель Пургаторіо (Chiesa di Santa Maria delle Anime del Purgatorio ad Arco). Цю церкву, що розташована у самому серці Неаполя (на Via Tribunali, 39), неаполітанці називають не інакше, як «церква черепів». І справді, куди не подивишся – у фризах, на порталі, в бічних нішах, у вівтарній частини, на гратах – усюди черепи і кістки, що нагадують нам про смерть (memento mori).



Чому стільки декоративних елементів з черепів? Тому що це не зовсім звичайна в нашому розумінні церква. Церква Санта – Марія й Чистилище була побудована в 1616 році замовлення декількох неаполітанських знатних сімей та з метою створення місця поховання для бідних жителів міста, без сім'ї та без дому.
Головний вівтар церкви.



Після завершення будівельних робіт верхня церква була освячена в 1638 р. і відкрита для богослужінь, тоді як нижня церква ще довго добудовувалася й відкрили її в у ХVІІІ ст. для pezzentelle, як і на кладовищі Фонтанелле.
Щоб пройти в нижню церкву та розміщений також унизу гіпогей, потрібно придбати квиток за 6 Євро і почекати на екскурсію. Фотографувати там мені, на жаль, не дозволили. Тому скористаюся кількома фото з мережі.
В нижній церкві у центрі підлоги відкривається велика анонімна гробниця, оточена чорними ланцюгами і слабо освітлена кількома жарівками.
Фото з газети "Il Manifesto".



У гіпогеї знаходиться один особливий череп – покровитель наречених. Покладений на подушку, прикрашений фатою і тіарою. Кажуть, що це череп душі нареченої (Люсії чи Лючії), яка загинула зі своїм судженим в корабельній катастрофі. Але чи так це, достеменно нікому не відомо…
Фото з https://ecampania.it/event/lucia-sposa-infelice-protettrice-degli-innamorati/



Дякую за увагу! Наступний пост буде ще страшнішим :))
Tags: Кампанія, Неаполь, катакомби
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic
  • 35 comments